Переві́рений на що — підданий аналізу для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
перевірений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перевірений — [пеиреив’і/реинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
неперевірений — а, е. Якого ніхто не перевіряв. Неперевірені факти … Український тлумачний словник
перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… … Словник лемківскої говірки
надійний — 1) (про людину який викликає повне довір я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі) Пор. благонадійний 2) (про місце,… … Словник синонімів української мови
випробуваний — I в ипробуваний а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до випробувати. 2) прикм. Перевірений, надійний, який виправдав себе на ділі. II випр обуваний а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до випробувати … Український тлумачний словник
надійний — а, е. Який викликає повне довір я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений … Український тлумачний словник
невипробуваний — а, е. Не перевірений на практиці, ненадійний … Український тлумачний словник
неспробуваний — а, е. Не пережитий, не перевірений на власному досвіді; невипробуваний … Український тлумачний словник
цензурований — а, е, заст. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до цензурувати. || цензуро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
